(Загальний білок, Глюкоза, Альбумін, Глобулини, Сечова кислота, Сечовина, Креатинін, Загальний білірубін, Прямий білірубін, Непрямий білірубін, Тригліцериди, Холестерин, Лужна фосфатаза, Гамма-ГТ, АСТ, АЛТ, Кальцій, Залізо, Фосфор неорганічний, Магній, Альфа-амілаза, Співвідношення Са/Р, Індекс де Рітіса, Білковий коефіцієнт)

(Сечова кислота/Сечовина, Креатинін, Загальний білок)

(Глюкоза, Альфа-амілаза, Ліпаза)

(Залізо, Кальцій, Фосфор неорганічний, Магній, Співвідношення Са/Р)

(Загальний білок, Альбумін, Глобуліни, АЛТ, АСТ, Загальний білірубін, Непрямий білірубін, Прямий білірубін, Гамма-ГТ, Лужна фосфатаза, Індекс де Рітіса, Білковий коефіцієнт)

Опис дослідження
Альбуміни - найбільш гомогенна фракція простих білків, майже виключно синтезуються в печінці. Близько 40% альбуміну знаходяться в плазмі, інші - в міжклітинної рідини. Основні функції альбумінів - підтримання онкотичного тиску, а також участь в транспорті дрібних ендо- та екзогенних речовин (вільних жирних кислот, білірубіну, стероїдних гормонів, магнію, кальцію, лікарських речовин, та ін.).

Підготовка до дослідження
При взятті проби крові переконайтеся, що тварина спокійна. Для отримання найбільш достовірних результатів рекомендується не годувати тварину протягом не менше п'яти годин до відбору зразка крові.
Кров береться в суху, чисту пробірку (одноразову). Використовуйте голку відповідного розміру і товщини, здійснюйте забір крові плавно, щоб уникнути небажаного згортання або гемолізу.
1. Після взяття проби залиште пробірку при кімнатній температурі до моменту, коли кров згорнеться (це займе близько 10 - 15 хв).
2. Зберігати сироватку крові після утворення згустку потрібно обов'язково в холодильнику.
2. Сироватка або плазма повинні бути відокремлені від крові якомога швидше. Якщо є можливість, отцентрифугіруйте на місці. Перенесіть сивортку в пробірку Еппендорф, помістіть її в холодильник або залиште при кімнатній температурі.
Якщо проведення аналізу неможливо в період більше 48 годин, необхідно сироватку / плазму заморозити і зберігати при температурі -18 ° C.

Вимога до біоматеріалів
Підвищений: Стан дегідратації;
Знижений: Дистрофія аліментарна, гострі і хронічні гепатити, цироз печінки, захворювання шлунково-кишкового тракту, нефротичний синдром, хронічний пієлонефрит, синдром Кушинга, кахексія, тяжкі інфекції, панкреатит, екземи, ексудативні дерматопатія.

Опис дослідження
Лужна фосфатаза — фермент, що впливає на процес відкладення кальцію в кістковій тканині, а також на транспорт і обмін ліпідів. Лужна фосфатаза надзвичайно поширена у тканинах людини, особливо в слизовій оболонці кишечнику, остеобластах, стінках жовчних протоків печінки, плаценті й лактуючій молочній залозі. Вона каталізує відщеплення фосфорної кислоти від її органічних сполук; назву отримала у зв'язку з тим, що оптимум рН ЛФ лежить у лужному середовищі (рН 8,6–10,1). Фермент міститься на клітинній мембрані й бере участь у транспорті фосфору. Активність лужної фосфатази у сироватці крові становить загальну активність її ізоферментів, що містяться в печінці, кістках, нирках, слизовій оболонці кишечнику та плаценті. Печінкова і кісткова фракції ЛФ завжди є в сироватці крові дорослих, причому особливо високою буває активність печінкової фракції (за винятком вагітних, у яких у ІІІ триместр половину кількості ЛФ продукує плацента). Активність кишкової фракції в нормі виявляється майже винятково в осіб із групою крові В (Ш) і 0 (1) і не перевищує 10%. Підвищення її відзначається при захворюваннях печінки.

Підготовка до дослідження
При взятті проби крові переконайтеся, що тварина спокійна. Для отримання найбільш достовірних результатів рекомендується не годувати тварину протягом не менше п'яти годин до відбору зразка крові.
Кров береться в суху, чисту пробірку (одноразову). Використовуйте голку відповідного розміру і товщини, здійснюйте забір крові плавно, щоб уникнути небажаного згортання або гемолізу.
1. Після взяття проби залиште пробірку при кімнатній температурі до моменту, коли кров згорнеться (це займе близько 10 - 15 хв).
2. Зберігати сироватку крові після утворення згустку потрібно обов'язково в холодильнику.
2. Сироватка або плазма повинні бути відокремлені від крові якомога швидше. Якщо є можливість, отцентрифугіруйте на місці. Перенесіть сивортку в пробірку Еппендорф, помістіть її в холодильник або залиште при кімнатній температурі.
Якщо проведення аналізу неможливо в період більше 48 годин, необхідно сироватку / плазму заморозити і зберігати при температурі -18 ° C.

Заходи безпеки
Cлід обережно поводитися з пробою крові для уникнення гемолізу. Пробу крові відправляють у лабораторію відразу після взяття; активність лужної фосфатази, що зберігається при кімнатній температурі, підвищується — це зумовлено підвищенням рН.

Відхилення від норми
Підвищення активності ЛФ можливе при багатьох захворюваннях, але найчастіше воно спостерігається при ураженні скелетних м'язів і холестазі, викликаному обструкцією внутрішньо- або позапечінкових жовчних протоків. При багатьох гострих захворюваннях печінки активність ЛФ підвищується до того, як підвищиться рівень білірубіну.
Помірне підвищення активності ЛФ характерне для гострого запального процесу в печінці при цирозі, інфекційному мононуклеозі та вірусному гепатиті, воно спостерігається також при остеомаляції та рахіті, зумовленому недостатністю вітаміну В.
Дуже високі показники активності ЛФ спостерігаються при обструкції жовчних шляхів пухлиною, запальним інфільтратом або фіброзним процесом, при хворобі Педжета, обширних метастазах у кістках і гіперпаратиреозі. Різко зростає її активність при отруєнні алкоголем на тлі хронічного алкоголізму. Вона може підвищуватися при застосуванні ЛП, що містять речовини, які проявляють гепатотоксичний ефект (тетрациклін, парацетамол, фенацетин, меркаптопурин, саліцилати та ін.).

Опис дослідження
У тварин представлена тільки альфа-амілаза. Амілаза гідролізує складні вуглеводи. Підшлункова залоза, печінка, тонкий кишечник є джерелом амілази сироватки.
У здорової тварини джерелом амілази сироватки є внепанкреатіческім джерела і ця кількість зазвичай не перевищує 1000 Од / л.
Ліпаза і амілаза інактивується в нирках і виводяться з організму з сечею (при порушенні видільної функції нирок ці ферменти довше перебувають в кровотоці і їх активність підвищується)
Відзначено породна схильність до гострого панкреатиту:
• Собаки середнього віку таких порід як мініатюрний шнауцер, карликовий пудель і кокер-спанієль
• Кішки середнього віку сіамської породи

Підготовка до дослідження
При взятті проби крові переконайтеся, що тварина спокійна. Для отримання найбільш достовірних результатів рекомендується не годувати тварину протягом не менше п'яти годин до відбору зразка крові.
Кров береться в суху, чисту пробірку (одноразову). Використовуйте голку відповідного розміру і товщини, здійснюйте забір крові плавно, щоб уникнути небажаного згортання або гемолізу.
1. Після взяття проби залиште пробірку при кімнатній температурі до моменту, коли кров згорнеться (це займе близько 10 - 15 хв).
2. Зберігати сироватку крові після утворення згустку потрібно обов'язково в холодильнику.
2. Сироватка або плазма повинні бути відокремлені від крові якомога швидше. Якщо є можливість, отцентрифугіруйте на місці. Перенесіть сивортку в пробірку Еппендорф, помістіть її в холодильник або залиште при кімнатній температурі.
Якщо проведення аналізу неможливо в період більше 48 годин, необхідно сироватку / плазму заморозити і зберігати при температурі -18 ° C.

Вимога до біоматеріалів
Підвищений: Панкреатит, ниркова недостатність (гостра та хронічна), отруєння, цукровий діабет, гострий гепатит, первинний біліарний цироз печінки, заворот шлунка і кишечника, перитоніт. Активність амілази сироватки більше 5000 Од / л високо специфічна для гострого панкреатиту Породні особливості: деякі породи собак мають більш низькі показники норми (наприклад, хаскі) Активність амілази краще інтерпретувати у світлі активності ліпази. У собак з панкреатитом активність амілази не корелює з липазой, поки активність останньої не перевищить 800 Од / л
Важливо !!! Активність амілази у кішок з гострим панкреатитом знижена і тому не використовується як індикатор хвороби! Інтерференція: ліпемія може спотворювати результат вимірювання амілази (і завищувати і занижувати)

Опис дослідження
Аланінамінотрансфераза (АЛТ) - фермент, який входить в клас трансфераз і каталізує оборотний перенесення аміногрупи (NH2) з амінокислоти (аланін) α-кетоглутарата, приводячи до утворення глутамату і піровиноградної кислоти. АЛТ знаходиться, головним чином, в печінці, на рівні печінкових клітин (причому розташований в цитоплазмі) і в порядку убування концентрації - в нирках, міокарді, скелетних м'язах і підшлунковій залозі.
При пошкодженні або руйнуванні клітин під впливом інфекційних або токсичних чинників, енергетичний метаболізм клітини порушується. Це призводить до збільшення проникності клітинних мембран з проходженням в сироватку компонентів цитоплазми (цитоліз), викликаючи підвищення активності АЛТ в крові. У нормі в крові міститься невелика кількість ферменту.
Ступінь підйому активності ферменту говорить про вираженість цитолітичного синдрому, але не завжди вказує на глибину ураження органу, тому найбільш доцільними є серійні визначення АЛТ в динаміці. АЛТ є більш специфічним для порушень печінки, ніж АСТ.
У разі гострого вірусного гепатиту, А зростання АЛТ передує за два тижні появі жовтяниці, нормалізація АЛТ відбувається приблизно через 3 тижні. У разі вірусних гепатитів В або С, значення AЛT можуть непередбачувано коливатися. При механічній жовтяниці підвищення значень можуть бути невеликими і пізніми, швидкий і помітне зростання (> 600 ОД / л) з подальшим раптовим зниженням протягом 12-72 годин вважається характерним для гострої обструкції жовчних проток.
При метастазах у печінці спостерігається підвищення концентрації АЛТ, при первинної пухлини помітних змін може не відбуватися. Співвідношення AСT / AЛT> або = 3 може вказувати на первинний біліарний цироз.

Підготовка до дослідження
При взятті проби крові переконайтеся, що тварина спокійна. Для отримання найбільш достовірних результатів рекомендується не годувати тварину протягом не менше п'яти годин до відбору зразка крові.
Кров береться в суху, чисту пробірку (одноразову). Використовуйте голку відповідного розміру і товщини, здійснюйте забір крові плавно, щоб уникнути небажаного згортання або гемолізу.
1. Після взяття проби залиште пробірку при кімнатній температурі до моменту, коли кров згорнеться (це займе близько 10 - 15 хв).
2. Зберігати сироватку крові після утворення згустку потрібно обов'язково в холодильнику.
2. Сироватка або плазма повинні бути відокремлені від крові якомога швидше. Якщо є можливість, отцентрифугіруйте на місці. Перенесіть сивортку в пробірку Еппендорф, помістіть її в холодильник або залиште при кімнатній температурі.
Якщо проведення аналізу неможливо в період більше 48 годин, необхідно сироватку / плазму заморозити і зберігати при температурі -18 ° C.

Опис дослідження
Аспартатамінотрансфераза (АSТ) - це фермент, який знаходиться у всіх клітинах організму, проте головним чином в серце і печінки і в меншій мірі в нирках і м'язах. У здорових пацієнтів активність АСТ в крові невелика і норма АСТ має низькі значення. При пошкодженні печінки або м'язів АСТ вивільняється, зміст АСТ в крові підвищується. У зв'язку з цим активність даного ферменту є показником пошкоджень печінки. Аналіз на АСТ входить до складу так званих печінкових проб - досліджень, що діагностують порушення в роботі печінки.

Печінка є життєво важливим органом, який розташований у верхній правій частині черевної порожнини. Вона бере участь у здійсненні багатьох важливих функцій організму - допомагає в переробці поживних речовин, виробництві жовчі, синтезі багатьох важливих білків, таких як фактори згортання крові, а також розщеплює потенційно токсичні сполуки до безпечних речовин.

Ряд захворювань призводить до пошкодження клітин печінки, що сприяє підвищенню активності АСТ.

Найбільш часто аналіз на АСТ призначають, щоб перевірити, чи немає пошкоджень печінку через гепатит, прийому токсичних препаратів, цирозу. Однак АСТ не завжди відображає тільки пошкодження печінки, активність цього ферменту може підвищуватися і при захворюваннях інших органів, зокрема при інфаркті міокарда.

ДЛЯ ЧОГО ЦЕ?
Для виявлення пошкоджень печінки. Як правило, тест на АСТ призначається разом з аналізом на Аланінамінотрансфераза (АЛТ) або як складова частина загального аналізу функціонування печінки. АСТ і АЛТ вважаються двома найбільш важливими показниками пошкоджень печінки, хоча АЛТ більш специфічний, ніж АСТ. У деяких випадках АСТ безпосередньо зіставляється з АЛТ і обчислюється їх співвідношення (АСТ / АЛТ). Воно може використовуватися для з'ясування причин пошкодження печені.
Показатель АСТ в крові часто зіставляється з результатами інших аналізів, наприклад на лужну фосфатазу (ЛФ), загальний білок і білірубін, для визначення конкретної форми захворювання печінки.
Для контролю за ефективністю лікування захворювань печінки.

Підготовка до дослідження
При взятті проби крові переконайтеся, що тварина спокійна. Для отримання найбільш достовірних результатів рекомендується не годувати тварину протягом не менше п'яти годин до відбору зразка крові.
Кров береться в суху, чисту пробірку (одноразову). Використовуйте голку відповідного розміру і товщини, здійснюйте забір крові плавно, щоб уникнути небажаного згортання або гемолізу.
1. Після взяття проби залиште пробірку при кімнатній температурі до моменту, коли кров згорнеться (це займе близько 10 - 15 хв).
2. Зберігати сироватку крові після утворення згустку потрібно обов'язково в холодильнику.
2. Сироватка або плазма повинні бути відокремлені від крові якомога швидше. Якщо є можливість, отцентрифугіруйте на місці. Перенесіть сивортку в пробірку Еппендорф, помістіть її в холодильник або залиште при кімнатній температурі.
Якщо проведення аналізу неможливо в період більше 48 годин, необхідно сироватку / плазму заморозити і зберігати при температурі -18 ° C.

Опис дослідження
Рівень холестерину визначається метаболізмом жирів, який, в свою чергу залежить від спадковості, дієти, функції печінки, нирок, щитовидної залози та інших ендокринних органів. Загальний холестерин складається з ліпопротеїнів низької і високої щільності (ЛПНЩ і ЛПВЩ) і, приблизно, п'ятої частини тригліцеридів.

Підготовка до дослідження
При взятті проби крові переконайтеся, що тварина спокійна. Для отримання найбільш достовірних результатів рекомендується не годувати тварину протягом не менше п'яти годин до відбору зразка крові.
Кров береться в суху, чисту пробірку (одноразову). Використовуйте голку відповідного розміру і товщини, здійснюйте забір крові плавно, щоб уникнути небажаного згортання або гемолізу.
1. Після взяття проби залиште пробірку при кімнатній температурі до моменту, коли кров згорнеться (це займе близько 10 - 15 хв).
2. Зберігати сироватку крові після утворення згустку потрібно обов'язково в холодильнику.
2. Сироватка або плазма повинні бути відокремлені від крові якомога швидше. Якщо є можливість, отцентрифугіруйте на місці. Перенесіть сивортку в пробірку Еппендорф, помістіть її в холодильник або залиште при кімнатній температурі.
Якщо проведення аналізу неможливо в період більше 48 годин, необхідно сироватку / плазму заморозити і зберігати при температурі -18 ° C.

Вимога до біоматеріалів
Підвищений: Гіперліпопротеїнемія, захворювання печінки, холестаз, хронічна ниркова недостатність, нефротичний синдром, пухлини підшлункової залози, ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда, цукровий діабет, застосування кортикостероїдів, сульфаніламідів, тіазиднихдіуретиків.
Понижено: Дефіцит ЛПВЩ, гіпопротеїнемія, пухлини і цироз печінки, гіпертиреоз , гостра і хронічна ниркова недостатність, печінкова недостатність (термінальні стадії), ревматоїдний артрит, недостатність харчування і всмоктування, гострі інфекції.

Опис дослідження
Жири корму гідролізуються в тонкому кишечнику, абсорбуються і ресинтезіруются клітинами слизової, після чого секретируются в лімфатичні судини у вигляді хіломікронів. Тригліцериди хіломікронів виводяться з крові тканинної ліпопротеінліпази. У печінці відбувається ендогенна продукція тригліцеридів. Ці тригліцериди транспортуються в асоціації з b-ліпопротеїнами в складі ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ).

Підготовка до дослідження
При взятті проби крові переконайтеся, що тварина спокійна. Для отримання найбільш достовірних результатів рекомендується не годувати тварину протягом не менше п'яти годин до відбору зразка крові.
Кров береться в суху, чисту пробірку (одноразову). Використовуйте голку відповідного розміру і товщини, здійснюйте забір крові плавно, щоб уникнути небажаного згортання або гемолізу.
1. Після взяття проби залиште пробірку при кімнатній температурі до моменту, коли кров згорнеться (це займе близько 10 - 15 хв).
2. Зберігати сироватку крові після утворення згустку потрібно обов'язково в холодильнику.
2. Сироватка або плазма повинні бути відокремлені від крові якомога швидше. Якщо є можливість, отцентрифугіруйте на місці. Перенесіть сивортку в пробірку Еппендорф, помістіть її в холодильник або залиште при кімнатній температурі.
Якщо проведення аналізу неможливо в період більше 48 годин, необхідно сироватку / плазму заморозити і зберігати при температурі -18 ° C.

Вимога до біоматеріалів
Підвищений: Гіперліпопротеїнемія, цукровий діабет, гепатит, цироз, обтураційна жовтяниця, гострий і хронічний панкреатит, нефротичний синдром, хронічна ниркова недостатність, гострий інфаркт міокарда, ішемічна хвороба серця, вагітність, стрес; прийом кортикостероїдів, естрогенів, бета-блокаторів, діуретиків, дієта з високим вмістом жиру, вуглеводів;
Знижений: Голодування, гіпертиреоз, гострі інфекції, хронічні обструктивні захворювання легень, гіпертиреоз; прийом аскорбінової кислоти, гепарину;

Опис дослідження
Ліпаза - фермент, що каталізує розщеплення гліцеридів вищих жирних кислот. Джерелом ліпази сироватки служить підшлункова залоза і слизова шлунка. Коливання активності сироваткової ліпази у здорової тварини незначні.

Підготовка до дослідження
При взятті проби крові переконайтеся, що тварина спокійна. Для отримання найбільш достовірних результатів рекомендується не годувати тварину протягом не менше п'яти годин до відбору зразка крові.
Кров береться в суху, чисту пробірку (одноразову). Використовуйте голку відповідного розміру і товщини, здійснюйте забір крові плавно, щоб уникнути небажаного згортання або гемолізу.
1. Після взяття проби залиште пробірку при кімнатній температурі до моменту, коли кров згорнеться (це займе близько 10 - 15 хв).
2. Зберігати сироватку крові після утворення згустку потрібно обов'язково в холодильнику.
2. Сироватка або плазма повинні бути відокремлені від крові якомога швидше. Якщо є можливість, отцентрифугіруйте на місці. Перенесіть сивортку в пробірку Еппендорф, помістіть її в холодильник або залиште при кімнатній температурі.
Якщо проведення аналізу неможливо в період більше 48 годин, необхідно сироватку / плазму заморозити і зберігати при температурі -18 ° C.

Вимога до біоматеріалів
Підвищений:
1. Гострий панкреатит (може бути збільшення в 200 разів у порівнянні з нормою). Активність ліпази узгоджується зі ступенем пакреатіта. Якщо активність ліпази більше 500 Од / л, то в 80% випадків це чутливий маркер панкреатиту.
Ліпаза сироватки у кішок з панкреатитом може бути і нормальною і підвищеною.
2. При злоякісному новоутворенні підшлункової залози в ранній стадії захворювання.
Увага: індукція кортікостеродамі (ендо- та екзогенна) спричиняє підвищення активності в сироватці у собак в кілька разів!
Інтерференція: ліпемія часто занижує результат вимірювання ліпази, гемоліз знижує активність ліпази
Нормальний рівень ліпази не виключає, на жаль, наявність панкреатиту. Близько 15-20% тварин з гострим панкреатитом можуть мати нормальний рівень активності ліпази або амілази (або їх обох), і в складних випадках застосовуються специфічні методи діагностики

Підготовка до дослідження
При взятті проби крові переконайтеся, що тварина спокійна. Для отримання найбільш достовірних результатів рекомендується не годувати тварину протягом не менше п'яти годин до відбору зразка крові.
Кров береться в суху, чисту пробірку (одноразову). Використовуйте голку відповідного розміру і товщини, здійснюйте забір крові плавно, щоб уникнути небажаного згортання або гемолізу.
1. Після взяття проби залиште пробірку при кімнатній температурі до моменту, коли кров згорнеться (це займе близько 10 - 15 хв).
2. Зберігати сироватку крові після утворення згустку потрібно обов'язково в холодильнику.
2. Сироватка або плазма повинні бути відокремлені від крові якомога швидше. Якщо є можливість, отцентрифугіруйте на місці. Перенесіть сивортку в пробірку Еппендорф, помістіть її в холодильник або залиште при кімнатній температурі.
Якщо проведення аналізу неможливо в період більше 48 годин, необхідно сироватку / плазму заморозити і зберігати при температурі -18 ° C.

Вимога до біоматеріалів
Підвищені значення прямого білірубіну характерні при: обтурації жовчних проток, холестазі (передбачається внутрігепатіческая обструкція, якщо відношення прямий білірубін / загальний білірубін одно 40-50% і більше 75% при екстрагепатальних обструкції жовчних шляхів), абсцес печінки, лептоспірозі, хронічному гепатиті, інфекцонном перитоніті кишок.
Знижені значення: в аналізах собак, кішок не мають діагностичного значення
У коней зміна ставлення прямий білірубін / непрямий білірубін асоціюється з загостренням процесу. При хронічній гипербилирубинемии ставлення прямий / непрямий білірубін зазвичай 1: 1.

Опис дослідження
Білірубін загальний - це сума проміжних продуктів метаболізму гемоглобіну, що містяться в сироватці крові: непрямого і прямого білірубіну. Загальний білірубін крові, загальний білірубін сироватки.

Підготовка до дослідження
При взятті проби крові переконайтеся, що тварина спокійна. Для отримання найбільш достовірних результатів рекомендується не годувати тварину протягом не менше п'яти годин до відбору зразка крові.
Кров береться в суху, чисту пробірку (одноразову). Використовуйте голку відповідного розміру і товщини, здійснюйте забір крові плавно, щоб уникнути небажаного згортання або гемолізу.
1. Після взяття проби залиште пробірку при кімнатній температурі до моменту, коли кров згорнеться (це займе близько 10 - 15 хв).
2. Зберігати сироватку крові після утворення згустку потрібно обов'язково в холодильнику.
2. Сироватка або плазма повинні бути відокремлені від крові якомога швидше. Якщо є можливість, отцентрифугіруйте на місці. Перенесіть сивортку в пробірку Еппендорф, помістіть її в холодильник або залиште при кімнатній температурі.
Якщо проведення аналізу неможливо в період більше 48 годин, необхідно сироватку / плазму заморозити і зберігати при температурі -18 ° C.

Опис дослідження
Гамма-глутаматтрансфераза (ГГТ) - фермент, який локалізується, в основному, на рівні цитоплазматичної мембрани клітин, що вистилають порожнини з секреторною або абсорбційної функцією. Зниження питомої активності ГГТ в тканинах розташовується в такій послідовності: нирки, печінка, підшлункова залоза, щеточная облямівка клітин тонкого кишечника. У кровоносній руслі ГГТ не міститься, тільки в клітинах, при руйнуванні яких їх вміст потрапляє в кров. У нормі частина клітин оновлюється, тому в крові виявляється певна кількість ГГТ.
Основною функцією ГГТ є участь в обміні амінокислот, метаболізмі медіаторів запалення. ГГТ, що визначається в сироватці, є, в основному, печінкової. ГГТ елімінується з плазми жовчним міхуром, активність ферменту в жовчному міхурі в 10 разів вище, ніж в плазмі. Невелика частина руйнується в нирках і виводиться з сечею. Збільшення рівня сироваткового ГГТ відбувається через пошкодження клітинної мембрани токсичними речовинами, ішемії, інфекції або прикріплення ферменту до мембрани клітини в результаті поверхнево-активної дії жовчних кислот.

Підготовка до дослідження
При взятті проби крові переконайтеся, що тварина спокійна. Для отримання найбільш достовірних результатів рекомендується не годувати тварину протягом не менше п'яти годин до відбору зразка крові.
Кров береться в суху, чисту пробірку (одноразову). Використовуйте голку відповідного розміру і товщини, здійснюйте забір крові плавно, щоб уникнути небажаного згортання або гемолізу.
1. Після взяття проби залиште пробірку при кімнатній температурі до моменту, коли кров згорнеться (це займе близько 10 - 15 хв).
2. Зберігати сироватку крові після утворення згустку потрібно обов'язково в холодильнику.
2. Сироватка або плазма повинні бути відокремлені від крові якомога швидше. Якщо є можливість, отцентрифугіруйте на місці. Перенесіть сивортку в пробірку Еппендорф, помістіть її в холодильник або залиште при кімнатній температурі.
Якщо проведення аналізу неможливо в період більше 48 годин, необхідно сироватку / плазму заморозити і зберігати при температурі -18 ° C.

Опис дослідження
Рівень глюкози крові - основний показник вуглеводного обміну. Оскільки глюкоза рівномірно розподіляється між плазмою і форменими елементами, її кількість можна визначати як в цільної крові, так і в сироватці і плазмі.

Підготовка до дослідження
При взятті проби крові переконайтеся, що тварина спокійна. Для отримання найбільш достовірних результатів рекомендується не годувати тварину протягом не менше п'яти годин до відбору зразка крові.
Кров береться в суху, чисту пробірку (одноразову). Використовуйте голку відповідного розміру і товщини, здійснюйте забір крові плавно, щоб уникнути небажаного згортання або гемолізу.
1. Після взяття проби залиште пробірку при кімнатній температурі до моменту, коли кров згорнеться (це займе близько 10 - 15 хв).
2. Зберігати сироватку крові після утворення згустку потрібно обов'язково в холодильнику.
2. Сироватка або плазма повинні бути відокремлені від крові якомога швидше. Якщо є можливість, отцентрифугіруйте на місці. Перенесіть сивортку в пробірку Еппендорф, помістіть її в холодильник або залиште при кімнатній температурі.
Якщо проведення аналізу неможливо в період більше 48 годин, необхідно сироватку / плазму заморозити і зберігати при температурі -18 ° C.

Вимога до біоматеріалів
Підвищений: цукровий діабет, синдром Кушинга, стрес, шок, інсульт, інфаркт міокарда, фізичне навантаження, хронічні захворювання печінки і нирок, феохромацітома, глюкангіома, панкреатит, застосування кортикостероїдів, нікотинової кислоти, вітаміну С, діуретиків.
Знижений: Захворювання підшлункової залози, рак шлунка, фібросаркома, ураження паренхіми печінки, інсуліновий шок.

Опис дослідження
Концентрація неорганічних фосфатів в плазмі крові визначається функцією паращитовидних залоз, активністю вітаміну Д, процесом всмоктування в шлунково-кишковому тракті, функцією нирок, кістковим метаболізмом і харчуванням.
Оцінювати показник необхідно в комплексі з кальцієм і лужною фосфатазою.

Підготовка до дослідження
При взятті проби крові переконайтеся, що тварина спокійна. Для отримання найбільш достовірних результатів рекомендується не годувати тварину протягом не менше п'яти годин до відбору зразка крові.
Кров береться в суху, чисту пробірку (одноразову). Використовуйте голку відповідного розміру і товщини, здійснюйте забір крові плавно, щоб уникнути небажаного згортання або гемолізу.
1. Після взяття проби залиште пробірку при кімнатній температурі до моменту, коли кров згорнеться (це займе близько 10 - 15 хв).
2. Зберігати сироватку крові після утворення згустку потрібно обов'язково в холодильнику.
2. Сироватка або плазма повинні бути відокремлені від крові якомога швидше. Якщо є можливість, отцентрифугіруйте на місці. Перенесіть сивортку в пробірку Еппендорф, помістіть її в холодильник або залиште при кімнатній температурі.
Якщо проведення аналізу неможливо в період більше 48 годин, необхідно сироватку / плазму заморозити і зберігати при температурі -18 ° C.

Вимога до біоматеріалів
Підвищений: Ниркова недостатність, масивні гемотрансфузії, гіпопаратіреоідізм, Гіпервітаміноз Д, пухлини кісток, лімфома, лейкоз, кетоз при цукровому діабеті, загоюються переломи кісток, застосування діуретиків, анаболічних стероїдів.
Знижений: Гиперпаратиреоз, гіповітаміноз Д (рахіт, остеомаляція), захворювання шлунково-кишкового тракту, порушення харчування, сильна діарея, блювота, струйное внутрішньовенне введення глюкози, інсулінотерапія, застосування протисудомних препаратів.

Опис дослідження
Кальцій сироватки є сумою іонів кальцію, в т.ч. пов'язаного з білками (в основному, з альбуміном). Рівень іонів кальцію регулюється паратиреоїдного гормоном і вітаміном Д.

Підготовка до дослідження
При взятті проби крові переконайтеся, що тварина спокійна. Для отримання найбільш достовірних результатів рекомендується не годувати тварину протягом не менше п'яти годин до відбору зразка крові.
Кров береться в суху, чисту пробірку (одноразову). Використовуйте голку відповідного розміру і товщини, здійснюйте забір крові плавно, щоб уникнути небажаного згортання або гемолізу.
1. Після взяття проби залиште пробірку при кімнатній температурі до моменту, коли кров згорнеться (це займе близько 10 - 15 хв).
2. Зберігати сироватку крові після утворення згустку потрібно обов'язково в холодильнику.
2. Сироватка або плазма повинні бути відокремлені від крові якомога швидше. Якщо є можливість, отцентрифугіруйте на місці. Перенесіть сивортку в пробірку Еппендорф, помістіть її в холодильник або залиште при кімнатній температурі.
Якщо проведення аналізу неможливо в період більше 48 годин, необхідно сироватку / плазму заморозити і зберігати при температурі -18 ° C.

Вимога до біоматеріалів
Підвищений: Гиперпаратиреоз (первинний (доброякісна аденома паращитовидної залози) і вторинний - в результаті хронічної ниркової недостатності, саркоїдозу та ін.), Пухлини кісток, лімфома (у коней одна з найбільш частих причин гіперкальціємії), лейкоз, передозування вітаміну Д і А, аденокарцинома параанальних залоз у собак, гіпоадренокортіцізм (до 45% собак мають при цьому високий загальний Са, при нормальній концентрації іонізованого)
Первинний гіперпаратіеоз виникає у собак і кішок неоплазією (аденомою або карциномою) і гіперлазіей паращитовидних залоз. У собак до даної патології схильні породи сімейства кеесхундов і німецькі вівчарки.
Хронічна гиперкальциемия привертає до формування сечокам'яної хвороби у собак, пошкодження тканини нирок і розвитку ниркової недостатності (нефрокальциноз). До того ж Са по незнайомці причин привертає до інфекції мочевиводщіх шляхів. Для оцінки ризику дистрофічних мінералізації застосовується індекс мінералізації. Якщо твір концентрації загального кальцію на концентрацію фосфатів у крові перевищує 5 ммоль / л, то це високий ризик.
Гіперкальціємія - унікальний ознака для коней з хронічною нирковою недостатністю. (Щоб іскючіть вплив дієти, наприклад, люцернового сіна, досить на 2 дня змінити його на лугове сіно)

Знижений: ХНН, Гіпопаратиреоз, гіповітаміноз Д, хронічна ниркова недостатність, цироз печінки, гострий панкреатит, остеомаляція, застосування протисудомних препаратів, масивні гемотрансфузії (великі концентрації антикоагулянтів у донорській крові можуть зв'язувати власний Са)
Еклампсія у собак (зазвичай у дрібних порід через 2-3 тижні після пологів), кішок, кобил.
Хвороба «висівок» (дієта незбалансована по Ca / P) у коней викликає харчової вторинний гіперпаратиреоз. Іонзірованний кальцію - низький і паратгормон стимулює резобції кістки (як наслідок фіброзна остеодистрофія, судоми не характерні)
Інтерференція: ліпемія, прийом їжі, коні віком 6 міс

опис дослідження
Концентрація заліза в сироватці визначається його всмоктуванням в кишечнику; депонуванням в кишечнику, печінки, кістковому мозку; ступенем розпаду або втратою гемоглобіну; об'ємом біосинтезу гемоглобіну.

Підготовка до дослідження
При взятті проби крові переконайтеся, що тварина спокійна. Для отримання найбільш достовірних результатів рекомендується не годувати тварину протягом не менше п'яти годин до відбору зразка крові.
Кров береться в суху, чисту пробірку (одноразову). Використовуйте голку відповідного розміру і товщини, здійснюйте забір крові плавно, щоб уникнути небажаного згортання або гемолізу.
1. Після взяття проби залиште пробірку при кімнатній температурі до моменту, коли кров згорнеться (це займе близько 10 - 15 хв).
2. Зберігати сироватку крові після утворення згустку потрібно обов'язково в холодильнику.
2. Сироватка або плазма повинні бути відокремлені від крові якомога швидше. Якщо є можливість, отцентрифугіруйте на місці. Перенесіть сивортку в пробірку Еппендорф, помістіть її в холодильник або залиште при кімнатній температурі.
Якщо проведення аналізу неможливо в період більше 48 годин, необхідно сироватку / плазму заморозити і зберігати при температурі -18 ° C.

Вимога до біоматеріалів
Підвищений: гемосидероз, апластична і гемолітична анемія, гострий (вірусний) гепатит, цироз, жирова дистрофія печінки, нефрит, отруєння свинцем; прийом естрогенів.

Знижений: Залізодефіцитна анемія, нефротичний синдром, злоякісні пухлини, гострі інфекції, ускладнення в післяопераційний період.

Опис дослідження
Магній, в першу чергу, є внутрішньоклітинним катіоном (60% міститься в кістках), тому його концентрація в сироватці не завжди відображає справжні його кількості в організмі. Він є необхідним кофактором численних ферментних систем, особливо АТФаз. Магній впливає на нервово-м'язовий відповідь і збудливість. Концентрація магнію в позаклітинній рідині визначається його всмоктуванням з кишечника, виділенням нирками, і обміном з кістками і внутрішньоклітинної рідиною.

Підготовка до дослідження
При взятті проби крові переконайтеся, що тварина спокійна. Для отримання найбільш достовірних результатів рекомендується не годувати тварину протягом не менше п'яти годин до відбору зразка крові.
Кров береться в суху, чисту пробірку (одноразову). Використовуйте голку відповідного розміру і товщини, здійснюйте забір крові плавно, щоб уникнути небажаного згортання або гемолізу.
1. Після взяття проби залиште пробірку при кімнатній температурі до моменту, коли кров згорнеться (це займе близько 10 - 15 хв).
2. Зберігати сироватку крові після утворення згустку потрібно обов'язково в холодильнику.
2. Сироватка або плазма повинні бути відокремлені від крові якомога швидше. Якщо є можливість, отцентрифугіруйте на місці. Перенесіть сивортку в пробірку Еппендорф, помістіть її в холодильник або залиште при кімнатній температурі.
Якщо проведення аналізу неможливо в період більше 48 годин, необхідно сироватку / плазму заморозити і зберігати при температурі -18 ° C.

Вимога до біоматеріалів
Підвищений: Дегідратація, ниркова недостатність, травма тканин, гіпокортицизм; прийом ацетілсаліцілата (тривале), триамтерена, солей магнію, прогестерону.

Знижений: Недолік магнію, тетанія, гострий панкреатит, вагітність, пронос, блювота, застосування діуретиків, солей кальцію, цитратів (при гемотрансфузії).

Опис дослідження
Креатинін є кінцевим продуктом метаболізму креатину, синтезованого в нирках і печінці з трьох амінокислот (аргініну, гліцину, метіоніну). Креатинін повністю виділяється з організму нирками шляхом клубочкової фільтрації, що не реабсорбіруясь в ниркових канальцях.

Підготовка до дослідження
При взятті проби крові переконайтеся, що тварина спокійна. Для отримання найбільш достовірних результатів рекомендується не годувати тварину протягом не менше п'яти годин до відбору зразка крові.
Кров береться в суху, чисту пробірку (одноразову). Використовуйте голку відповідного розміру і товщини, здійснюйте забір крові плавно, щоб уникнути небажаного згортання або гемолізу.
1. Після взяття проби залиште пробірку при кімнатній температурі до моменту, коли кров згорнеться (це займе близько 10 - 15 хв).
2. Зберігати сироватку крові після утворення згустку потрібно обов'язково в холодильнику.
2. Сироватка або плазма повинні бути відокремлені від крові якомога швидше. Якщо є можливість, отцентрифугіруйте на місці. Перенесіть сивортку в пробірку Еппендорф, помістіть її в холодильник або залиште при кімнатній температурі.
Якщо проведення аналізу неможливо в період більше 48 годин, необхідно сироватку / плазму заморозити і зберігати при температурі -18 ° C.

Вимога до біоматеріалів
Підвищений: Порушення функції нирок (ниркова недостатність), гіпертиреоз, застосування фуросеміду, вітаміну С., глюкози, індометацину, маннита. Пацієнти з діабетичним кетоацидозом можуть мати помилково завищений рівень креатиніну.
Так як зміни рівня креатиніну більш точно, ніж сечовина, відображають гострі зміни функції нирок, для диференціації преренальної азотемии або гострої ниркової недостатності від хронічної ниркової недостатності використовують відношення сечовини до креатиніну в крові.
При прісоедіеніі печінкової недостатності зниження дезінтоксикаційної функції печінки призводить до зниження синтезу сечовини. При цьому може з'явитися виражений дисбаланс між сечовиною і креатинином в крові. Такий стан характерний для хворих з транзиторною нирковою недостатністю (напр, в післяопераційний період) при ускладненні стану приєднанням печінкової недостатності: стабільна помірна гіперкератінемія на тлі зниження рівня сечовини, що супроводжується підвищенням рівня токсичного аміаку в крові.

Знижений: вікові зменшення м'язової маси

Зверніть увагу:
1. рівень креатиніну в сироватці чутливий до вмісту білка в раціоні. У собак, що харчуються сирим м'ясом, базовий рівень креатиніну буде вище, ніж у собак на концентратах.
2. собаки з великою м'язовою масою і підвищеною м'язової активністю матимуть вищі Базоєв рівні креатиніну

Опис дослідження
Вміст сечовини в сечі пропорційно кількості надходить з кормом білка.
Використовується для контролю харчування пацієнтів отримують насильницьке або параентальное харчування.
Доцільно дослідити співвідношення сечовина / креатинін сечі, тому що концентрація сечовини сильно залежить від часу знаходження в сечовивідних шляхах.

Підготовка до дослідження
При взятті проби крові переконайтеся, що тварина спокійна. Для отримання найбільш достовірних результатів рекомендується не годувати тварину протягом не менше п'яти годин до відбору зразка крові.
Кров береться в суху, чисту пробірку (одноразову). Використовуйте голку відповідного розміру і товщини, здійснюйте забір крові плавно, щоб уникнути небажаного згортання або гемолізу.
1. Після взяття проби залиште пробірку при кімнатній температурі до моменту, коли кров згорнеться (це займе близько 10 - 15 хв).
2. Зберігати сироватку крові після утворення згустку потрібно обов'язково в холодильнику.
2. Сироватка або плазма повинні бути відокремлені від крові якомога швидше. Якщо є можливість, отцентрифугіруйте на місці. Перенесіть сивортку в пробірку Еппендорф, помістіть її в холодильник або залиште при кімнатній температурі.
Якщо проведення аналізу неможливо в період більше 48 годин, необхідно сироватку / плазму заморозити і зберігати при температурі -18 ° C.

Вимога до біоматеріалів
Зниження сечовини в сечі спостерігається при важких ураження печінки, порушення фільтрувальної функції нирок (при цьому сечовина сироватки зростає).

Підвищення сечовини в сечі буває при гіпертиреозі, в післяопераційний період і самостійного значення не має, так як пов'язано з концентрацією сечі.

Опис дослідження
Сечова кислота - кінцевий продукт метаболізму пуринів у людини, проте більшість ссавців інших видів здатні перетворювати її в алантоін.
До утворення уратів (солей сечової кислоти) схильні Далматин і англійські бульдоги (обумовлено відсутністю печінкової урекази)
Освіта уратів може бути обумовлено надмірним виділенням сечової кислоти (тоді це калієві або натрієві солі сечової кислоти) або ж надмірним виділенням аміаку (тоді це урати амонію).

Підготовка до дослідження
При взятті проби крові переконайтеся, що тварина спокійна. Для отримання найбільш достовірних результатів рекомендується не годувати тварину протягом не менше п'яти годин до відбору зразка крові.
Кров береться в суху, чисту пробірку (одноразову). Використовуйте голку відповідного розміру і товщини, здійснюйте забір крові плавно, щоб уникнути небажаного згортання або гемолізу.
1. Після взяття проби залиште пробірку при кімнатній температурі до моменту, коли кров згорнеться (це займе близько 10 - 15 хв).
2. Зберігати сироватку крові після утворення згустку потрібно обов'язково в холодильнику.
2. Сироватка або плазма повинні бути відокремлені від крові якомога швидше. Якщо є можливість, отцентрифугіруйте на місці. Перенесіть сивортку в пробірку Еппендорф, помістіть її в холодильник або залиште при кімнатній температурі.
Якщо проведення аналізу неможливо в період більше 48 годин, необхідно сироватку / плазму заморозити і зберігати при температурі -18 ° C.

Зберігання та доставка:
- для транспортування сеча збирається в чистий (краще одноразовий) пластиковий контейнер із щільно закривається кришкою; або шприц
- сечу необхідно доставити в лабораторію протягом 2-х годин, зберігаючи її при кімнатній температурі;
- при неможливості доставити зразок в зазначений проміжок часу в лабораторію, його потрібно тримати охолодженим (+ 2 + 8⁰С) і доставити в лабораторію протягом 24 годин;
- заморожувати сечу не можна;
- застосовувати додаткові консерванти не потрібно.

Опис дослідження
Основний вид імуноглобулінів (антитіл), що беруть участь у місцевому імунітеті.
Сироватковий IgA синтезується В-лімфоцитами (плазмоцитами); є фракцією гама-глобулінів та складає 10-15% усіх класів розчинних імуноглобулінів. Мономірна молекула складається із двох важких і двох легких ланцюгів. У сироватці 90% IgA представлений мономірними молекулами. IgA більшою мірою присутній не в сироватці, а на поверхні слизових оболонок, міститься в сечі, молоці, молозиві, слині, у слізному, бронхіальному та шлунково-кишковому секреті, жовчі, сечі.

Підготовка до дослідження
При взятті проби крові переконайтеся, що тварина спокійна. Для отримання найбільш достовірних результатів рекомендується не годувати тварину протягом не менше п'яти годин до відбору зразка крові.
Кров береться в суху, чисту пробірку (одноразову). Використовуйте голку відповідного розміру і товщини, здійснюйте забір крові плавно, щоб уникнути небажаного згортання або гемолізу.
1. Після взяття проби залиште пробірку при кімнатній температурі до моменту, коли кров згорнеться (це займе близько 10 - 15 хв).
2. Зберігати сироватку крові після утворення згустку потрібно обов'язково в холодильнику.
2. Сироватка або плазма повинні бути відокремлені від крові якомога швидше. Якщо є можливість, отцентрифугіруйте на місці. Перенесіть сивортку в пробірку Еппендорф, помістіть її в холодильник або залиште при кімнатній температурі.
Якщо проведення аналізу неможливо в період більше 48 годин, необхідно сироватку / плазму заморозити і зберігати при температурі -18 ° C.

Опис дослідження
Сироватковий імуноглобулін М - клас імуноглобулінів, переважно забезпечує первинну імунну відповідь. IgM - еволюційно найбільш древній клас антитіл. Вони синтезується плазматичними клітинами, складають 5-10% від загальної кількості імуноглобулінів у сироватці крові. Період їх напіврозпаду в крові становить близько 5 діб.
Первинну імунну відповідь пов'язаний переважно з ІgM-антитілами (на відміну від вторинного, в якому беруть участь переважно антитіла класу IgG). IgM найбільш ефективно зв'язуються з комплементом , викликають аглютинацію бактерій, нейтралізацію вірусів.
Значне підвищення концентрації IgM в крові спостерігається при ряді інфекцій, як у дорослих, так і у новонароджених. Вони грають важливу роль в активації фагоцитозу та елімінації збудника з кровоносного русла. IgM виробляються вже у плода і беруть участь в протиінфекційному захисті. У період внутрішньоутробного розвитку IgM матері не проникають через плаценту в кров дитини через високу молекулярну вагу. Підвищений вміст IgM у пуповинній крові - діагностичний критерій внутрішньоутробної інфекції плода.

До класу IgM імуноглобулінів відносяться також ізогемагглютініни (групові антитіла), ревматоїдний фактор (на ранніх стадіях захворювання), холодові аглютиніни.

Підготовка до дослідження
При взятті проби крові переконайтеся, що тварина спокійна. Для отримання найбільш достовірних результатів рекомендується не годувати тварину протягом не менше п'яти годин до відбору зразка крові.
Кров береться в суху, чисту пробірку (одноразову). Використовуйте голку відповідного розміру і товщини, здійснюйте забір крові плавно, щоб уникнути небажаного згортання або гемолізу.
1. Після взяття проби залиште пробірку при кімнатній температурі до моменту, коли кров згорнеться (це займе близько 10 - 15 хв).
2. Зберігати сироватку крові після утворення згустку потрібно обов'язково в холодильнику.
2. Сироватка або плазма повинні бути відокремлені від крові якомога швидше. Якщо є можливість, отцентрифугіруйте на місці. Перенесіть сивортку в пробірку Еппендорф, помістіть її в холодильник або залиште при кімнатній температурі.
Якщо проведення аналізу неможливо в період більше 48 годин, необхідно сироватку / плазму заморозити і зберігати при температурі -18 ° C.

Опис дослідження
В ході дослідження встановлюється наявність або відсутність бактерій аеробів і факультативних анаеробів в досліджуваному матеріалі. Проводиться їх ідентифікація, дається напівкількісна оцінка їх концентрації (кількість КУО в 1 мл сечі), і визначення чутливості виявлених бактерій до антибіотиків.
Інфекція сечовивідних шляхів (ІСШ) відноситься до мікробної інфекції будь-якої в нормі стерильної частини сечовидільної системи.
95% ІСШ виникають висхідним шляхом, коли бактерії потрапляють в сечовий міхур з уретри, в разі пієлонефриту в нирку з сечоводу. Інші випадки мають гематогенне походження.
Мінімальна Інгібуюча Концентрація антибіотика (МІК) - це показник дії антимікробного агенту на бактеріальну культуру, рівний його мінімальній концентрації, при якій відбувається повне пригнічення росту бактерій.
ID: MALDI-TOF MS. AST: МІК.

Підготовка до дослідження
У одноразовий шприц або через катетер в стерильну ємкість відбирають порцію матеріалу в кількості:
• 2 - 5 мл від дрібних тварин масою до 10 кг.
• 5 - 10 мл від середніх тварин масою від 10 до 30 кг
• 10 - 15 мл від великих тварин масою від 30 кг і вище.
Важливо герметично упакувати контейнер з матеріалом!

Вимога до біоматеріалів
Вартість кожного мікробіологічного дослідження має на увазі бактеріологічний посів з одного місця / органу, відібраний в одну пробірку з транспортним середовищем / контейнер / шприц.
Дослідженню підлягає сеча, жовч та інші біологічні рідини від тварин.
При взятті матеріалу необхідно дотримуватися правил особистої безпеки та асептики.
Забезпечення умов, що виключають контамінацію їх за рахунок суміжних областей шкіри, інших органів і т. д..
Брати матеріал бажано до початку антибактеріальної терапії.

Терміни доставки матеріалу в лабораторію і зберігання матеріалу
Транспортувати сечу до лабораторії протягом 12 годин з моменту відбору при кімнатній температурі. Зразки можна зберігати в охолодженому стані не більше 24 год., якщо довше – заморозити.

Оцінка результатів дослідженняСтупінь бактеріурії дозволяє диференціювати інфекційний процес в сечових шляхах від контамінації сечі нормальною мікрофлорою. З цією метою використовують наступні критерії:
• Ступінь бактеріурії, ≤103 КУО/мл, свідчить про відсутність запального процесу і може бути результатом контамінації.
• Ступінь бактеріурії (та при асоціації мікроорганізмів), рівна 104КУО/мл, розцінюється як сумнівний результат.
• Ступінь бактеріурії (та монокультура), ≥10 5 КУО/мл, вказує на наявність запального процесу.
В деяких випадках (у тварин під час антибактеріальної терапії, при поганому відтоку сечі, при низькій її питомій вазі і pH нижче 5) може спостерігатися низький ступінь бактеріурії при наявному захворюванні. Тому, слід вивчати вид виділених з сечі мікроорганізмів.
При трактуванні результатів дослідження враховують повторність виділення одного і того ж виду мікроорганізмів, наявність асоціації мікроорганізмів. Монокультура частіше виділяється при гострих запальних процесах і корелює з високим ступенем бактеріурії. Асоціації мікроорганізмів частіше зустрічаються при хронічних процесах і корелюють з низьким ступенем бактеріурії.
Основні збудники захворювань:
Pseudomonas aeruginosa, Enterobacter spp., E.coli, Proteus spp., бактерії роду Staphylococcus (S. pseudintermedius, S. intermedius, S. aureus, S. haemolyticus, S. felis, S. epidermidis і ін.), Enterococcus, Streptococcus ( Str. canis та ін), інші бактерії родини Enterobacteriaceae.

Опис дослідження
Бактеріологічне дослідження проводиться при діагностиці і лікуванні запальних захворювань вуха, слизових оболонок носа, рота, очей, статевих органів тощо.
В ході дослідження встановлюється наявність або відсутність етіологічно значущих аеробів і факультативних анаеробів та грибів Candida в досліджуваному матеріалі. Проводиться їх ідентифікація, за потреби дається якісна оцінка їх концентрації, і визначення чутливості до антибіотиків.
Мінімальна Інгібуюча Концентрація антибіотика (МІК) - це показник дії антимікробного агенту на бактеріальну культуру, рівний його мінімальній концентрації, при якій відбувається повне пригнічення росту бактерій.
ID: MALDI-TOF MS. AST: МІК.

Підготовка до дослідження
Матеріал необхідно брати безпосередньо з вогнища уражень. При взятті матеріалу необхідно забезпечити умови, що виключають контамінацію зразка суміжними ділянками шкіри, інших поверхонь дотримуючись правил асептики. Дану процедуру проводять шляхом обережного обертання тампона навколо своєї осі. За потреби тампон перед використанням зволожують (у стерильному фіз.розчині). Рекомендовано застосовувати пробірки з транспортним середовищем.

Вимога до біоматеріалів
Вартість кожного мікробіологічного дослідження має на увазі бактеріологічний посів з одного місця / органу, відібраний в одну пробірку з транспортним середовищем / контейнер / шприц. Брати матеріал бажано до початку антибактеріальної терапії.

Терміни доставки матеріалу в лабораторію і зберігання матеріалу
Транспортувати до лабораторії протягом 24 год. в охолодженому стані

Оцінка результатів дослідженняПри гострих запальних процесах в результаті посіву виявляють монокультури збудників. При хронічних запальних процесах виявляють асоціації бактерій. Лікування антибактеріальними препаратами може привести до заміни бактеріальної флори на грибкову.
Основні збудники захворювань:
верхніх дихальних шляхів - Bordetella bronchiseptica, Klebsiella pneumoniae, Pasteurella multocida, Serratia marcescens, Staphylococcus pseudintermedius, Staphylococcus felis, бактерії роду Streptococcus (Str.pneumoniae, Str. canis та ін), інші бактерії родини родини Enterobacteriaceae;
вуха: Staphylococcus intermedius, Enterococcus faecalis, Proteus spp., інші бактерії родини Enterobacteriaceae., роду Streptococcus (Str.pneumoniae, Str. canis та ін), Pseudomonas aeruginosa, Corynebacterium sp., Candida albicans;
з ока: Pseudomonas aeruginosa, Corynebacterium sp., E.coli, Proteus mirabillis, бактерії роду Staphylococcus (S. pseudintermedius, S. intermedius, S. aureus, S. epidermidis і ін.), Enterococcus, Streptococcus (Str.pneumoniae, Str. canis та ін), інші бактерії родини Enterobacteriaceae;
статевих органів:. Klebsiella, Enterobacter, Proteus spp., Pseudomonas aeruginosa, Corynebacterium sp., E.coli, Proteus mirabillis, бактерії роду Staphylococcus (S. intermedius, S. aureus, S. epidermidis і ін), Enterococcus, Streptococcus (S. pyogenes, S.canis, і ін), гриби C. albicans.

Опис дослідження
В ході дослідження встановлюється наявність або відсутність етіологічно значущих аеробів і факультативних анаеробів та грибів Candida в досліджуваному матеріалі. Проводиться їх ідентифікація, за потреби дається якісна оцінка їх концентрації і визначення чутливості до антибіотиків.
Ідентифікація мікроорганізмів і визначення їх чутливості до антибіотиків - це можливість раннього початку лікування і запорука його ефективності.
Мінімальна Інгібуюча Концентрація антибіотика (МІК) - це показник дії антимікробного агенту на бактеріальну культуру, рівний його мінімальній концентрації, при якій відбувається повне пригнічення росту бактерій.
ID: MALDI-TOF MS. AST: МІК.

Підготовка до дослідження
Матеріал необхідно брати безпосередньо з вогнища уражень.
При взятті матеріалу необхідно забезпечити умови, що виключають контамінацію зразка суміжними ділянками шкіри, інших поверхонь дотримуючись правил асептики.
Дану процедуру проводять шляхом обережного обертання тампона навколо своєї осі. За потреби тампон перед використанням зволожують (у стерильному фіз. розчині). Рекомендовано застосовувати пробірки з транспортним середовищем.

Вимога до біоматеріалів
Вартість кожного мікробіологічного дослідження має на увазі бактеріологічний посів з одного місця / органу, відібраний в одну пробірку з транспортним середовищем / контейнер / шприц. Брати матеріал бажано до початку антибактеріальної терапії.

Терміни доставки матеріалу в лабораторію і зберігання матеріалу
Транспортувати до лабораторії матеріал в транспортному середовищі протягом 24 - 48 годин при кімнатній температурі.

Оцінка результатів дослідженняРезультати досліджень матеріалу з рани свідчать, що найчастішими збудниками інфекції у дрібних тварин є Staphylococcus pseudintermedius, Staphylococcus intermedius, Staphylococcus aureus, Staphylococcus schleiferi, Streptococcus canis, Streptococcus pyogenes, Enterococcus spp., Pseudomonas aeruginosa, Pasteurella multocida, Klebsiella pneumoniae, Enterobacter spp., E.coli, Proteus mirabillis.

Опис дослідження
В ході дослідження встановлюється наявність або відсутність етіологічно значущих аеробів і факультативних анаеробів та грибів Candida в досліджуваному матеріалі. Проводиться їх ідентифікація, за потреби дається якісна оцінка їх концентрації і визначення чутливості до антибіотиків.
Ідентифікація мікроорганізмів і визначення їх чутливості до антибіотиків - це можливість раннього початку лікування і запорука його ефективності.
Мінімальна Інгібуюча Концентрація антибіотика (МІК) - це показник дії антимікробного агенту на бактеріальну культуру, рівний його мінімальній концентрації, при якій відбувається повне пригнічення росту бактерій.
ID: MALDI-TOF MS. AST: МІК.

Підготовка до дослідження
Матеріал необхідно брати безпосередньо з вогнища уражень.
При взятті матеріалу необхідно забезпечити умови, що виключають контамінацію зразка суміжними ділянками шкіри, інших поверхонь дотримуючись правил асептики.
Дану процедуру проводять шляхом обережного обертання тампона навколо своєї осі. За потреби тампон перед використанням зволожують (у стерильному фіз. розчині). Рекомендовано застосовувати пробірки з транспортним середовищем.

Вимога до біоматеріалів
Вартість кожного мікробіологічного дослідження має на увазі бактеріологічний посів з одного місця / органу, відібраний в одну пробірку з транспортним середовищем / контейнер / шприц. Брати матеріал бажано до початку антибактеріальної терапії.

Терміни доставки матеріалу в лабораторію і зберігання матеріалу
Транспортувати до лабораторії матеріал в транспортному середовищі протягом 24 - 48 годин при кімнатній температурі.

Оцінка результатів дослідженняРезультати досліджень матеріалу з рани свідчать, що найчастішими збудниками інфекції у дрібних тварин є Staphylococcus pseudintermedius, Staphylococcus intermedius, Staphylococcus aureus, Staphylococcus schleiferi, Streptococcus canis, Streptococcus pyogenes, Enterococcus spp., Pseudomonas aeruginosa, Pasteurella multocida, Klebsiella pneumoniae, Enterobacter spp., E.coli, Proteus mirabillis.

Опис дослідження
Дослідження показане для виявлення патогенних (умовно-патогенних) мікроорганізмів, які в нормі відсутні в кров'яному руслі.
Також на стерильність можна досліджувати інші рідини організму: спинно-мозкову, плевральну, синовіальну тощо.
В ході дослідження встановлюється наявність або відсутність бактерій аеробів і облігатних анаеробів та грибів Candida в досліджуваному матеріалі. Проводиться їх ідентифікація і визначення чутливості до антибіотиків.
Ідентифікація мікроорганізмів і визначення їх чутливості до антибіотиків - це можливість раннього початку лікування і запорука його ефективності.
Мінімальна Інгібуюча Концентрація антибіотика (МІК) - це показник дії антимікробного агенту на бактеріальну культуру, рівний його мінімальній концентрації, при якій відбувається повне пригнічення росту бактерій.
ID: MALDI-TOF MS. AST: МІК.

Підготовка до дослідження
Для дослідження асептично відбирають венозну кров, ліквор, спинномозкову або плевральну рідину. Одразу після відбору матеріал шприцом переноситься у стерильні флакони з поживним середовищем і перемішується.
Примітка: якщо немає такої можливості – кров відбирається з додаванням антикоагулянту - рекомендується використовувати поліанетол сульфонат натрію (SPS) оскільки він пригнічує антибактеріальну дію сироватки та фагоцитів. Альтернативно застосовують цитрат або гепарин.
Особливості відбору матеріалу:
Зразки крові відбирають під час підйому температури (не на піку).
Об'єм досліджуваного матеріалу (при кожній венопункції):
у великих тварин (від 30 кг і вище) 10 - 30 мл крові;
у середніх тварин (від 10 до 30 кг) 5 - 10 мл крові;
у дрібних тварин (до 10 кг) 2 - 5 мл крові.
одразу після відбору матеріал вносять у спеціальні флакони.
Рекомендоване співвідношення об'ємів крові і середовища 1:3 - 1:10 для усунення бактерицидної дії крові шляхом її розведення. Кількість відібраних проб крові:
Кількість відібраних проб крові і час їх взяття визначається ветеринарним лікарем. Рекомендовані вимоги до кількості і часу відбирання зразків крові:
При гострому сепсисі досліджують 2 - 3 зразка крові, взятих роздільними венопункціями з інтервалом 30 хвилин (під час підйому температури).
При підгострому перебігу інфекції досліджують в перший день 3 зразка крові з інтервалом 15 хвилин, повторно через 24 години ще 3 відбори з інтервалом 15 хв.
У разі лихоманки неясного генезу, чи відсутності показань для дослідження - 2 зразка крові з інтервалом 30 хв, потім по тій же схемі через 24 і 36 годин.
Це необхідно:
для збільшення ймовірності виявлення збудника в крові.
для диференціації істинної бактеріємії від випадкової контамінації крові при венопункції - вірогідність забруднення внаслідок випадкового проколу сальної або потових залоз становить 3%.

Вимога до біоматеріалів
Не рекомендується брати матеріал від тварин, що піддавалися лікуванню антибіотиками. Матеріал відбирають після закінчення 14 діб з моменту останнього прийому антибіотика.
Одразу після відбору матеріал шприцом переноситься у стерильні флакони з поживним середовищем і перемішується.
Якщо немає такої можливості – кров відбирається з додаванням антикоагулянту - рекомендується використовувати поліанетол сульфонат натрію (SPS) оскільки він пригнічує антибактеріальну дію сироватки та фагоцитів. Альтернативно застосовують цитрат або гепарин.

Терміни доставки матеріалу в лабораторію і зберігання матеріалу
Зразки крові транспортувати до лабораторії при кімнатній температурі протягом 24 годин. Зразки спинномозкової рідини доставляється в стерильному шприці в кількості 1-2 мл в термосі, на грілці або будь-який інший упаковці, де підтримується температура 35 - 37°С.

Оцінка резул